-
1 наслаждение
1) (действие по глаг. Наслаждать) тішення, усолоджування, оконч. натішення, усолодження кого, чого чим, о[на]солодження чого чим;2) (состояние по глаг. Наслаждаться) насолода, утіха з чого, ровкошування чим и з чого, кохання в чому, милування, любування чим, в чому и з чого, ласування з чого и чим. [Розкошування надбаним добром (Франко). Любування з ідеальної краси душевної (Грінч.). До ласування ти йому на стежці (Куліш)];3) (удовольствие) насолода, (редко осолода), утіха, розкіш (р. розкоши, мн. розкоші, -шів), (услады) солодощі (-щів и -щей). [Краще не прив'язуватися до втіхи, не робитися рабом насолоди (Крим.). Їхні губи вже кресали болючі іскри насолоди (В. Підмог.). Всяка праця дає людині велику осолоду й забуття (Крим.). Ваблять (морські царівни) до себе зеленуватими очима своїми, обіцяючи ще нечувані втіхи (Леонт.). Що за втіха - з тобою сидіти! що за втіха - на тебе глядіти! (Крим.). Естетична втіха (М. Зеров). Ти ще не розумієш, яка се розкіш - почуття своєї сили (Франко). Моє серце в цілім морі розкоши тонуло (Рудан.). Розкоші раю (Франко). Дай мені любощів, пахощів, чарів- солодощів (Франко)]. С -нием - залюбки, з утіхою, з насолодою, любо. [Залюбки згадував, що сьогодні піде додому, обмиється, відпочине й побуде в своїй сім'ї (Грінч.). Не дві ночі карі очі любо цілувала Шевч.). Невольники лежать, простягшись любо (Куліш)]. От -ния - з насолоди, з утіхи, з розкоши. Светские, мирские -ния - світові втіхи (розкоші). [Світових не відавши утіх (Грінч.). За світовими розкошами вганяли (Куліш)]. Чувственное -ние - почуттєва (змислова) насолода (втіха). Чувственные -ния - почуттєві (змислові) втіхи, (любовные) любощі (-щів и -щей), любування (-ння). Исполненный -ния - повний насолоди (угіхи), насолодний, розкішний. [В насолодній млості тіла й душі (В. Підмог.). В ім'я любви й годин її розкішних (Куліш)]. Доставлять, доставить -ние кому - давати, дати насолоду (втіху) кому, тішити, потішити кого. Испытывать, испытать -ние - зазнавати, зазнати насолоди (втіхи, розкоши); срв. Наслаждаться. Находить -ние в чём, с -нием предаваться чему - кохатися в чому, милуватися в чому и чим, тішитися чим и з чого.* * *насоло́да, уті́ха; ( роскошество) розкошува́ння; ( сладость) со́лодощі, -щів, усоло́да -
2 отличаться
отличиться1) (различаться) відрізнятися, відрізнитися від кого, від чого чим, різнитися, порізнитися від кого, від чого чим, у чому. -чать(ся) чем от чего - різнити(ся) чим, у чому, з чим порізнити(ся). -чаться друг от друга - різнитися (сов. порізнитися) між собою чим, відрізнятися один від одного (одна від одної) чим. Умом и словом -чается человек от прочих существ (тварей) - розумом та мовою відрізняється (різниться) людина від инших істот (тварин)2) (выделяться) відзначатися и відзначуватися, відзначитися чим від чого, визначатися и визначуватися, визначитися чим, у чому, вирізнятися, вирізнитися чим, між ким, між кого, виказуватися, виказатися чим. Он -чился храбростью - він відзначився хоробрістю. Она -чается чрезвычайной красотой - вона визначається (вирізняється) надзвичайною красою. -чаться в искусствах, науках - визначатися в мистецтвах, у науках чим.* * *несов.; сов. - отлич`иться1) ( выделяться из среды других) відзнача́тися, відзна́читися и відзначи́тися, визнача́тися и визна́чуватися, ви́значитися; несов. познача́тися2) (несов.: различаться) відрізня́тися; ( разниться) різни́тися3) строит. (несов.) відрізня́тися, розпізнава́тися; вирізня́тися, визнача́тися, визна́чуватися; відзнача́тися -
3 копаться
1) копатися, ритися, бути копаним, ритим;2) (в сыпучем) копатися, ритися, порпатися, порпли[я]тися, гребтися, шпортатися, шурпатися в чому. [Та не всі-ж, як ми, в землі риються (Рудан.). Курка порпається в смітті (Звин.). Служите в банку й порпаєтеся в нудних цифрах (Н.-Лев.). Шпортаючись у саду, Демид побачив… (Грінч.)];3) (в мокром, грязном) копатися, ритися, бабратися. баблятися в чому. [Ціле життя бабрався у гною (Коцюб.). Бабляється з діжею од самого ранку (Н.-Лев.)];4) (ковыряться) копатися, копирсатися, довбатися, длубатися, корпатися в чому. [Маніра копирсатися в своїх і чужих душах (Єфр.). Та це й місяць у голові длубатися, то такої штуки не видлубаєш (Грінч.). Василь усе вижидав та все в кешені довбавсь (Квітка). Антосьо все корпавсь у капшуці (Свидн.)];5) (в вещах) ритися, порпатися, поратися, шпортатися в чому. [Купа книжок, і я в них був порався (Крим.). Порпався в скрині, вибираючи, що-б одягти на роботу (Черкас.)];6) (возиться) марудитися, длубатися, вовтузитися з чим, у чому, над чим, (пров.) моняти що, моня[а]тися над чим. [Коло чого він там длубається? (Сл. Гр.). Вовтузиться чогось коло хвіртки (Мирн.). Мати щось моняла на полу (Тесл.). Моналися аж поки спізнилися (Полт.)]. Копающийся -1) що копається, риється, порпається, шпортається и т. д.;2) как прил. - см. Копоткий; как сущ. - см. Копотун.* * *1) копа́тися; (искать, перебирая, вороша что-л.) ри́тися, по́рпатися, по́рплитися, по́рплятися, шпо́ртати, шпо́ртатися; (возиться с чем-л.) по́ратися, длу́батися, довба́тися, ба́братися, ба́блятися, ко́рпатися, куйо́вдитися, мару́дитися2) страд. копа́тися; вибира́тися -
4 погоревать
о ком погорювати, пожуритися, потужити, посумувати, посмут(к)увати, побідкатися за ким и по кому, (с усилит. значением) попогорювати, попожуритися, попотужити и т. д. [Згадає, що він сиротина, пожуриться, посумує, сидячи під тином (Шевч.). Що я попожурилась, що я попотужила (Г. Барв.)].* * *( о ком-чём) погорюва́ти, потужи́ти, (долго, много) попотужи́ти (за ким-чим, по кому-чому); ( погрустить) посумува́ти (за ким-чим, по кому-чому), пожури́тися, (долго, много) попожури́тися (за ким-чим, по кому-чому, ким-чим); ( победствовать) побідува́ти -
5 Неосведомле[ё]нный
1) в чём - несвідомий чого, необізнаний в чому и (реже) з чим, нетямущ[ч]ий у чому и (реже) чого; срв. Несмыслящий. -ный в этом человек - несвідома цього людина, необізнана в цьому (з цим) людина, людина в цьому нетямуща, (профан) нетяма, нетямуха. [Освідомлювали нетямущих (Київ)]. Быть -ным в чём - бути несвідомим чого (необізнаним у чому, з чим), (быть профаном) бути нетямущим у чому, бути нетямою (нетямухою) в чому;2) о чём - непоінформований, несповіщений про що. -
6 противоречащий
чему суперечний чому и з чим, противний чому. [Десятки категоричних і суперечних один одному наказів (Єфр.). Щось зовсім суперечне з усякими поняттями людськими про людське житло (Франко). Я-ж їй слова противного не промовив (Г. Барв.)].* * *(чему) супере́чний (чому, з чим), проти́вний (чому) -
7 радоваться
(кому-чему, чем-кем, на кого-что) раді́ти (з кого-чого, кому-чому, ким-чим), ра́дуватися, -дуюся, -дуєшся (кому-чому, ким, з чого), ті́шитися (ким-чим, з кого-чого), утіша́тися (ким-чим, на кого-що), потіша́тися (ким-чим)изво́ль \радоваться ться от тобі [й] — ма́єш
изво́льте \радоваться ться — [ось і] ма́єте
-
8 тужить
(о ком-чём, по ком-чём, по кому-чему) фольк. тужи́ти (за ким-чим, по кому-чому); сумува́ти (за ким-чим), жури́тися (за ким-чим, по кому-чому, ким-чим); диал. банува́ти (за ким) -
9 предпочтение
1) (действ.) ставлення, прекладання кого над кого, чого над що;2) перед кем, чем (преимущество) - перевага, перед (-ду), першенство кого, чого над ким, над чим, у чому. [Перевага громадських обов'язків над особистими почуваннями (Єфр.)]. Оказывать, (от)давать -ние кому в чём перед кем, чему перед чем - давати (віддавати) кому перевагу (перед, першенство) у чому над ким, чому над чим. [Віддаю перевагу книгам історичного змісту над иншими. Литва не вміла читати й писати, то поважала письменних українців і давала їм перед у своїх судніх справах (Куліш)]. Ему оказано было заметное -ние перед другими - йому виявлено було помітну перевагу над иншими. См. Предпочитать.* * *перева́га; ( действие) відда́ння и віддання́ перева́ги, віддава́ння перева́ги; ( первенство) пе́ршість, -шості, першенство́ -
10 преимущество
1) (перевес), перевага (-ги), перед (-ду), (первенство) першенство кого над ким, чого над чим. Срв. Предпочтение, Превосходство. [Перевага минулого вад теперішнім. Дужчий не завсігди може й сміє використати свою перевагу (Н. Р.). Ви старший, вам першенство (Звиног.)]. Давать (отдавать) -во - (від)давати перевагу, перед, першенство кому, чому в чому, перед чим. [Дає перевагу формі перед змістом. Литва не вміла читати й писати, то поважала, письменних українців і давала їм перед у своїх судніх справах (Куліш)]. Иметь -во - мати перевагу над ким, над чим, переважати кого, що. По -тву - переважно;2) привилей (-лею), вільгота (-ти). [Пролетаріят має деякі вільготи в політичних правах (Касян)]; см. Привилегия, Прерогатива.* * *1) перева́гапо \преимущество ву — см. преимущественно
2) ( привилегия) привіле́й, -ле́ю -
11 Надращивать
и Надрощать надростить1) надрощувати, надростити що над чим, нарощувати, наростити що на чому, над чим, вирощувати, виростити що на чому, (о мног.) понадрощувати, понарощувати, повирощувати;2) (верёвку и т. п.) на(д)точувати, на(д)точити, на(д)сукувати, на(д)сукати, підплітати, підплести (мотузку и т. п.), (о мног.) пона(д)точувати, пона(д)сукувати, попідплітати що чим. Надрощённый -1) на(д)рощений, вирощений, пона(д)рощуваний и т. п.;2) на(д)точений, надсуканий, підплетений, пона(д)точуваний и т. п. -ться - на(д)рощуватися, на(д)роститися, пона(д)рощуватися; бути на(д)рощуваним, на(д)рощеним, пона(д)рощуваним и т. п. -
12 потыкать
I. 1) (колья) потикати, постромляти (кілля);2) потикати, поштрикати, поштирхати чим в що и по чому, поширяти чим по чому. [Поширяв ломакою по мосту, - дірок нема; тоді й переїхали (Павлогр.)].II. Потыкать кого и на кого (говоря «ты») - потикати на кого.* * *поти́кати; (палкой, пальцем) поти́цяти, поти́цькати, пошти́ркати, поштри́кати, пошти́рхати; ( посовать) поширя́ти -
13 предводительствовать
1) кем, чем - передувати ким, привід (провід) давати кому, верховодити, доводити ким, перед вести (водити), перед держати в чому, над чим. [І такий- то слабосилок оцим величним світом орудує і передує всіми (Куліш). Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що инші його слухались (Грінч.). Доводив їми полковник Небаба (Куліш)];2) (быть предводителем) проводарювати, головувати, отаманувати, ватагувати, ватажити, ватажкувати (над ким); маршалкувати; см. Предводитель.* * *(кем-чем) бу́ти на чолі́, стоя́ти на чолі́ (кого-чого), вести́ перед (в чому, де), передува́ти; (быть вожаком; заправлять) верхово́дити (ким-чим), ватажкува́ти (над ким) -
14 корреспондировать
1) (с кем) листуватися з ким, кореспондувати з ким;2) (в газеты) дописувати, кореспондувати (до газет, до часописів).* * *1) ( находиться в переписке) листува́тися2) (направлять куда-л. корреспонденцию) допи́сувати; кореспондува́ти3) (чему, с чем - соответствовать чему-л.) кореспондува́ти (чому, з чим); відповіда́ти (чому) -
15 оканчиваться
-читься кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчатися, докінчитися, закінчуватися, закінчатися, закінчитися, викінчуватися, викінчитися, (о многих) покінчатися, покінчитися, (истекать) доходити, дійти (краю и до краю), виходити, вийти, відходити, відійти, доконати. Как началось, так и -чится - як почалось, так саме і скінчиться (закінчиться). -вался год - кінчався рік. Сегодня -вается ровно два месяца с тех пор, как… - сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи… Через неделю -чится месяц, как… - через (за) тиждень місяць дійде, як… Вечерня -вается - вечірня відходить. -ваться, -читься чем - виходити, вийти на що, стати на що и на чому комусь, окошитися, покошитися на чому, вершитися чим. -ваться благополучно, неблагополучно - виходити, вийти на добре (на добро), на зле (на лихо), на лихо стати. Этим и -чилась их работа - на тому й стала їхня робота. Этим дело не -чилось - на тім не стало, на тім не окошилося (не покошилося). Колонны -вались вверху гербами - колони вершилися (кінчилися вгорі) гербами. Этим и -вается книга - на цьому і кінець книзі. Срв. Кончать, кончить.* * *несов.; сов. - ок`ончитьсякінча́тися, кі́нчитися и скінчи́тися и скі́нчитися; закі́нчуватися, закі́нчитися; викі́нчуватися, ви́кінчитися, добіга́ти кінця́, добі́гти кінця́ -
16 брать
1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];3) забирати. [Він мене з собою забірає];4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];19) (б. в свидетели) брати за свідка;20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].* * *1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти -
17 ошибаться
ошибиться помилятися, помилитися, о(б)милятися, о(б)милитися, змилювати(ся), змилити(ся), замилитися, хибити, ухибити, схиблювати, схибити, похибитися, (гал.) блудити, з[по]блудити. [Дуже радий буду, як помиляюся. Я тут добре обмиливсь. Де він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Коби тут не поблудити де-в- чім (Франко)]. -ся в ком - по[об]милятися, по[об]милитися на кому, заводитися, завестися на кому. [Помилилися виборці на своїх депутатах]. -ся в чём - помилятися, помилитися на чому и чим, хибити, схибити проти чого. [Чим я помилився? Перекладач часом словом своїм против оригіналу схибить (Кул.)]. -ся в расчёте - в рахунку помилятися (помилитися), в рахубі похибитися, прогадувати, прогадати, прохопитися, обмахнутися. [Женивсь, та бач в рахунку помиливсь (Котл.)]. -ся в цене - процінувати, процінити. -ся при сдаче карт - заділитися, заздаватися. -ся немного - примилитися, трохи помилитися, трохи схибити. Если не -баюсь - коли не помиляюсь. Я ошибся на его счёт, в нём - я помиливсь на ньому.* * *несов.; сов. - ошиб`итьсяпомиля́тися, помили́тися; ( допускать ошибку) хи́бити, схи́бити и схибну́ти и похи́бити; диал. обмиля́тися, обмили́тися, зми́люватися, змили́тися, зми́лювати, змили́ти, перехи́блювати, перехи́бити -
18 превышать
превысить (быть выше) перевищувати и перевищати, перевищити що, вивищуватися, вивищитися над чим, перебільшувати, перебільшити що, (превосходить) переважати, переважити, переходити, перейти кого, що в чому и чим. Срв. Превосходить. Лаврская колокольня -шает все прочие - лаврська дзвіниця перевищує всі инші, вивищується, горує над усіма иншими. Чиновник -сил свою власть - урядовець перевищив (перебільшив) свою владу. Расходы -шают доход - видатки перебільшують прибуток. Это - шает мои силы - це переходить мої сили, це понад мої сили. Превышенный - перевищений, перебільшений, переважений, перейдений; срв. Превзойдённый.* * *несов.; сов. - прев`ысить1) переви́щувати и диал. перевища́ти, переви́щити2) ( превосходить) переве́ршувати, переве́ршити; диал. поверша́ти, поверши́ти -
19 Надра[о]стание
надростання над чим, поверх чого, наростання на чому, над чим. -
20 Надра[о]стать
надрости надростати, надрости над чим, поверх чого, наростати, нарости на чому, над чим, (о мног.) понадростати, понаростати. Надросший - що на(д)ріс; см. ещё Надрослый.
См. также в других словарях:
сидіти — джу/, ди/ш, недок. 1) Перебувати в положенні, за якого тулуб розміщується вертикально, спираючись на що небудь сідницями (про людину). || Розміщуватися нерухомо у певний спосіб (з обставинними словами, що вказують на його характер, особливості).… … Український тлумачний словник
ляскати — аю, аєш, недок. 1) перех. і по чому. Ударяти, бити долонею, чим небудь м яким або по м якому, видаючи специфічні звуки. || неперех., чим об що і по чому. Ударяти чим небудь еластичним, видаючи специфічні звуки. || неперех., чим. Вимахувати чим… … Український тлумачний словник
працювати — ю/ю, ю/єш, недок. 1) неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. || Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи. || над чим, біля чого, з чим і без додатка. Трудитися… … Український тлумачний словник
обставати — стаю/, стає/ш, недок., обста/ти, а/ну, а/неш, док. 1) неперех., за ким – чим.Ставати на чий небудь бік (у суперечці, боротьбі і т. ін.). || за кого – що і рідко без додатка. Заступатися за кого небудь, захищати, боронити когось, щось. 2) перев.… … Український тлумачний словник
брак — (кого чого відсутність достатньої кількости / повна відсутність кого / чого н.), нестача (чого, у чому), нестаток (чого, у чому), дефіцит (чого, у чому, з чим), скрута (з чим, яка), голод (на що, який), криза (яка); недостатність мед. (чого, яка… … Словник синонімів української мови
завдячувати — ую, уєш, недок., завдя/чити, чу, чиш, док. 1) тільки недок., чим, рідко що. Бути зобов язаним кому , чому небудь чим, за що; мати що небудь завдяки кому , чому небудь. 2) рідко. Відносити на чийсь рахунок, бути вдячним кому небудь … Український тлумачний словник
нуждатися — а/юся, а/єшся, недок., розм., рідко. 1) без додатка. Відчувати гострі нестатки; жити в злиднях. 2) в кому – чому, ким, чим і без додатка. Відчувати гостру потребу, необхідність у кому , чому небудь … Український тлумачний словник
суперечний — а, е. 1) Те саме, що суперечливий. 2) чому, з чим. Який суперечить чому небудь. 3) рідко. Те саме, що спірний 2) … Український тлумачний словник
молитися — молю/ся, мо/лишся, недок. 1) Звертатися до Бога, до святих з проханням, подякою; проказувати слова молитви. || безос. || на кого – що, до чого. Проказувати слова молитви, повернувшись обличчям до кого , чого небудь. 2) Благати, дуже просити. 3)… … Український тлумачний словник
щасливий — а, е. 1) Який має щастя, який зазнав щастя, радості. || у знач. ім. щасли/ві, вих, мн. Люди, яким щастить. || Дуже радий чому небудь. || чим. Задоволений чим небудь, радісний з приводу чогось. || з інфін. Дуже охочий, радий що небудь робити. ||… … Український тлумачний словник
замикатися — I а/юся, а/єшся, док., діал. Заметатися. II а/юся, а/єшся, недок., замкну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Ставати замкнутим, бути взятим на замок, ключ, засув і т. ін. || Мати здатність братися на замок, ключ, засув і т. ін. •• Замкну/вся світ кому… … Український тлумачний словник
